Інтегровані уроки як цілісна картина світосприйняття школяра
Сучасна освіта характеризується системними змінами в структурі та змісті,постійним оновленням,пошуком нових методів,прийомів,які сприяють кращому засвоєнню знань. Переосмислення пріоритетів навчання, ролі учня як суб'єкта навчально-виховного процесу, а також суспільні зміни, обумовлюють нетрадиційні підходи до вирішення багатьох освітніх проблем. Однією з провідних тенденцій розвитку сучасної освіти є інтеграція її змісту.
Буквальне зміст поняття «інтеграція» ввів у 60-х роках ХІХ ст. англієць Г. Спенсер (з лат. integratio - цілий), але воно мало відображало реальний зміст тих процесів, які визначаються цим терміном сьогодні.
У словниках поняття «інтеграція» визначається як об'єднання в одне ціле раніше ізольованих частин, елементів, компонентів, що супроводжується ускладненням і зміцненням зв'язків і відносин між ними [16,240]. Філософи визначають його як процес руху і розвитку певної системи, в якій частота і інтенсивність взаємодій її елементів зростає - посилюється їх взаємодія і зменшується їхня відносна самостійність по відношенню одна до одної. При цьому можуть з'являтися нові форми, яких не було в історії цієї системи [20, 210]. Утворення зв'язків, далі істотних взаємозалежностей, поява якісно нових властивостей, властивих тільки сукупності взаємопов'язаних елементів, процесів, явищ - все це не що інше, як послідовне встановлення цілісності.
Можна зробити висновок з визначення інтеграції, що вона виникає в тому випадку, коли:
- є раніше незалежні речі, процеси, явища;
- є об'єктивні передумови їх об'єднання;
-об 'єднання відбувається шляхом встановлення істотних взаємозв'язків, які визначають і змінюють функціонування елементів, що інтегруються;
- результатом об'єднання є система, яка має властивості цілісності.
Що ж розуміють під інтеграцією в навчанні? Серед дидактів єдиної точки зору на трактування даного поняття немає, оскільки спірними є питання про основні функції, формах, рівнях інтеграції, недостатні визначені вікові можливості учнів, що стосуються їх застосування.
Багато сучасних учених-педагогів (А. П. Бєляєв, М. І. Махмутов, А. А. Пінський, В. Г. Розумовський) вважають,що інтегровані уроки створюють у школярів цілісного уявлення про навколишній світ (тут інтеграція розглядається як мета навчання,а ще допомагають зближенню і поєднанню знань з різних предметів у систему (тут інтеграція - засіб навчання). Інтеграція як мета навчання повинна дати учневі ті знання, які відображають зв'язаність окремих частин світу як системи, навчити дитину з перших кроків навчання уявляти світ як єдине ціле, в якому всі елементи взаємопов'язані. Реалізація цієї мети починається вже в початковій школі .
У навчальному процесі поняття інтеграції процесу навчання різними дослідниками трактується по-різному: С.І. Архангельський звертає увагу на взаємозв'язок змісту, методів і видів навчання; Г.І. Батурина розуміє під інтеграцією створення цілісного навчально-виховного процесу та науково-обгрунтованої системи цілеспрямованогоуправління процесом формування особистості; О. І. Бугайов інтеграцію змісту освіти пояснює необхідністю встановлення міжпредметних зв'язків з метою формування в учнів цілісної картини світу ; Л. М. Момот і В. Г. Гломозда вважають, що у змісті навчання інтеграція здійснюється шляхом злиття в одному синтезованому предметі, курсі, темі, елементів різних навчальних предметів на основі широкого міждисциплінарного наукового підходу Г.Ф. Федорець бачить інтеграцію в різноманітних зв'язках і залежностях між структурними компонентами педагогічної системи [7].
Інтеграція в навчанні дає змогу учням:
- полегшити процес засвоєння знань;
- аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;
- навчитись формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументувати й дискутувати;
- моделювати різні соціальні ситуації і збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації;
- слухати іншу людину, поважати альтернативну думку, прагнути до діалогу;
- вчитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати, шукати компроміси;
- знаходити спільне розв’язання проблем, розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт.
Крім того, використання інтерактивних методів дозволяє реалізувати ідею співробітництва тих, хто навчає, і тих, хто навчається, вчить їх конструктивній взаємодії, сприяє поліпшенню психологічного клімату на уроці, створює доброзичливу атмосферу, значно підвищує мотивацію учнів до навчання. На сьогодні в Україні вже відомо і описано щонайменше чотири групи методів, в кожній з яких нараховується до 10 різних підходів. Тому їх практичне застосування потребує від учителя насамперед відповідної обізнаності. До того ж, кожен з методів вимагає чіткої покрокової реалізації з обов’язковим прогнозуванням результатів, тобто технологічного підходу, що неможливо без спеціальної фахової підготовки вчителя до організації інтерактивного навчання.
«Виклад матеріалу у вигляді лекцій не найкращий спосіб встановлення контакту з учнями, – пишуть американські педагоги М.Гендель та І.Фіни, – учнів треба залучати до дискусії й спонукати ставити запитання. Якщо вони надто боязкі або не можуть сформулювати запитання, викладач мусить сам ставити запитання й стимулювати обговорення».
Отже, метод інтерактивного (комунікативно-проблемного) навчання можна поєднувати з груповою роботою на уроці й застосовувати на різних етапах вивчення тем. Його можна застосовувати одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або як фрагмент повторювально-узагальнюючого уроку.
Моделі навчально-виховного процесу у 12-річній школі будуються на основі багатокомпонентного варіативного змісту освіти. Теоретики і практики початкового навчання постійно шукають нові шляхи удосконалення навчально-виховного процесу, що сприяли б творчому самовираженню учнів, особистісно-ціннісному ставленню учнів до навчання, вмінню виконувати творчі завдання. Таким шляхом є проведення уроків на основі інтеграції матеріалу, відібраного з кількох предметів та об'єднаного навколо однієї мети. Цей підхід сприяє інформаційному збагаченню мислення і почуттів учнів завдяки залученню цікавого матеріалу, що дає змогу зусібіч пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань. Державний стандарт також передбачає реалізацію змісту освітніх галузей як через окремі навчальні предмети, так і через інтегровані курси: «Мистецтво», «Технології», «Людина і світ», «Здоров'я і фізична культура».
У Програмах для середньої загальноосвітньої школи, які розроблені в 2006 році відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти, навчальний курс «Я і Україна» може реалізуватись варіативно: не тільки окремими предметами, а й наскрізним інтегрованим курсом. Також у Програму включено інтегровані курси «Мистецтво», «Основи здоров'я». Програма з трудового навчання розроблена відповідно до вимог стандарту освітньої галузі «Технології».
Аналізуючи програму та зміст підручників, можна побачити, що одна тема вивчається на різних уроках. Наприклад, з природознавства у 4 класі вивчається тема «Різноманітність природи України», а у «Читанці 4 кл.» (Н.Ф.Скрипченко, О.Я.Савченко, Н.Й.Волошина) розглядається тема «Краса землі, краса життя». Об'єднання цих тем дає змогу досягти цілісності знань, зберігає час.
На мою думку,урок в сучасних умовах повинен носити творчий характер. Потрібно запозичувати все найкраще в досвіді вчителів, самому шукати можливі, більш ефективні підходи пояснення нового матеріалу і повторення вивченого матеріалу. Засвоєння знань, формування умінь і навичок на уроці – це нелегкий процес. Виникають різні задачі, шляхи, способи і форми вивчення навчального матеріалу, щоб призводить до багатогранності видів уроку, до різних його варіантів.
Інтегровані уроки в початковій школі мають такі позитивні моменти:
- Дають можливість підводити учнів до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки на запропоновану тему.
- Діти мають можливість застосовувати при цьому арсенал своїх знань, життєвий досвід, зробити власні, нехай незначні, але дуже необхідні кожній дитині, висновки і пошукові відкриття [54, 49].
Введення в педагогічну практику інтегрованих уроків здійснює перебудову процесу навчання. У такий спосіб частково вирішується існуюча у предметній системі суперечність між розрізненими предметними знаннями учнів і необхідністю їх комплексного застосування на практиці, у трудовій діяльності та в житті людини.
Відмінність інтегрованого уроку від традиційного полягає саме в тому, що предметом вивчення (аналізу) на такому уроці виступають багатопланові об'єкти, інформація про сутність яких міститься в різних навчальних дисциплінах; широка палітра використанні міжпредметних зв'язків при різнобічному розгляд однопланових об'єктів, своєрідна структура, методи і прийоми, які сприяють його організації і реалізації поставлених цілей.
Також у процесі дослідження виявилося доцільним відрізняти уроки інтегрованого змісту від міжпредметних зв'язків. Останні передбачають ,на мою думку,включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших предметів, що мають його теми. Це короткочасні моменти уроків, які сприяють глибшому сприйманню та осмисленню якогось конкретного поняття.
Наприклад, на уроках читання у 2-му класі за темою «В осінні барви-шати вдяглись ліси й поля», я, активізуючи знання про ознаки картин природи в середині чи наприкінці осені, використовую дитячі малюнки на осінню тематику. Добрим додатком до уроку слугуватиме яскрава презентація на тему осені,яка показує переродження природи,гру кольорів,розвиває естетичні смаки дітей. У цьому разі маємо справу з міжпредметними зв'язками уроків читання з уроками природознавства та малювання. На уроці образотворчого мистецтва я часто починаю урок з виразного читання вірша чи прозового уривка ,який має спільну тему. Або даю змогу дітям слухати музичний уривок під час виконання малюнка. Вивчаючи досвід …………………..,я запозичила у неї такий метод: на уроці образотворчого мистецтва у 4 класі даю прослухати музичний твір,обговорюю його,а потім дитина повинна виявити власне асоціативне мислення,намалювавши картинку,яка виникла в його уяві під впливом музики.
Методично правильна побудова і проведення інтегрованих уроків впливають на результативність процесу навчання:
- знання набувають якості системності, уміння стають узагальненими, комплексними,
- посилюється світоглядна спрямованість пізнавальних інтересів учнів,
- ефективніше формуються їхні переконання і досягається всебічний розвиток особистості.
Традиційної методики проведення інтегрованих уроків ще немає. Але „вчитель завжди усвідомлює головне дидактичне завдання уроку: чи то повторення навчального матеріалу, його закріплення, чи то набуття умінь і навичок, засвоєння нових понять і закономірностей, або ж прагне до реалізації декількох дидактичних завдань, що має місце в комбінованому уроці”. Інтегровані уроки більш різноманітні, пов’язані з чисельними асоціаціями, наповнені різними емоціями, що надзвичайно важливо в роботі зі школярами.
Інтегрований урок „об'єднує блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня, що дає змогу пізнавати певне явище різнобічно, досягати цілісності знань”. Такий урок потрібно спрямовувати на розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах. Він забезпечує формування в учнів цілісної системи уявлень про діалектико-матеріалістичні закони пізнання навколишнього світу у їх взаємозв'язку та взаємозумовленості і сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування.
Мета інтегрованих уроків :
- формування в учнів цілісного світогляду про навколишній світ,
-активізація їх пізнавальної діяльності; підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу;
-створення творчої атмосфери в колективі учнів;
- виявлення здібностей учнів та їх особливостей;
- формування навичок самостійної роботи школярів з додатковою довідковою літературою, таблицями міжпредметних зв'язків, опорними схемами;
-підвищення інтересу учнів до матеріалу, що вивчається;
-ефективна реалізація розвивально-виховної функції навчання” .
Елементами змісту інтегрованих уроків є знання уміння і навички – лінійні та пересічні; досвід творчої діяльності; досвід емоційно-ціннісного ставлення до дійсності – світу, суспільства, людини. Інтегративна цілісність уроку потребує наявності однакового рівня спільності взаємодіючих елементів спільної мети для всіх процесів взаємодії, спрямованої на досягнення кінцевого результату.
Інтегровані уроки, подібно до традиційних, можна класифікувати за такими ознаками:
І. За дидактичною метою:
1) уроки засвоєння нових знань;
2) уроки формування практичних умінь і навичок;
3) уроки узагальнення і систематизації знань;
4) контрольні уроки;
ІІ. За етапами навчальної діяльності:
1) вступні уроки;
2) уроки первинного ознайомлення з матеріалом;
3) уроки формування понять, вивчення законів і правил;
4) уроки застосування знань на практиці;
5) уроки формування практичних умінь і навичок;
6) уроки повторення і узагальнення матеріалу.
Вивчаючи технологію (структуру) кожного типу уроку,я завжди намагаюся враховувати тему і зміст предметів, які інтегруються на одному уроці, найдоцільніші методичні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких проводитиметься урок, рівень підготовки учнів. При цьому майже в усіх типах інтегрованих уроків наявні такі структурні елементи: вступна частина, перевірка домашнього завдання, вивчення нового матеріалу закріплення нового матеріалу, повідомлення домашнього завдання, закріплення уроку.
Вступні інтегровані уроки передбачають повідомлення учням теми, мети і завдань уроку, мотивацію навчання школярів, сприймання й усвідомлення учнями практичного матеріалу.
Інтегровані уроки первинного ознайомлення з матеріалом включають, головним чином, сприймання й усвідомлення учнями практичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами виучуваного.
Інтегровані уроки формування понять передбачають вивчення нового матеріалу, виведення законів і правил, тобто осмислення всього вивченого на основі формування понять.
Під час проведення інтегрованого уроку формування практичних умінь і навичок головну увагу я звертаю на виконання вправ під час вивчення нового матеріалу (вступні мотиваційні та пізнавальні вправи), первинне застосування нових знань (пробні вправи; самостійні застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням), творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи).
На інтегрованих уроках застосування знань на практиці передбачається осмислення змісту, послідовності застосування, способів виконання дій, самостійне виконання учнями завдань під контролем і з допомогою учителя; звіт учнів про роботу й теоретичне обґрунтування отриманих результатів.
На інтегрованих уроках повторення і узагальнення матеріалу найбільшу кількість часу відводжу на відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань; узагальнення і систематизацію основних теоретичних положень і відповідних ідей науки.
Інтегровані уроки можуть поділятися залежно від:
• навчальних предметів, що інтегруються:
– урок рідної мови і мовлення з образотворчим мистецтвом;
– урок рідної мови і мовлення з ознайомленням з навколишнім світом (природознавством);
– урок рідної мови і мовлення з художньою працею;
– урок рідної мови і мовлення з народознавством тощо;
• визначення мети уроку:
– урок з автономними цілями;
– урок з домінуючими та супровідними цілями;
• місця проведення уроку:
– уроки, що проводяться у класній кімнаті;
– поза класом:
– урок у залі, музеї, на виставці; урок творчості серед природи;
– комплексна форма (класна у поєднанні з позакласною);
• тривалості уроку:
– академічний урок;
– спарений (два-три 45- чи 30-хвилинних уроки);
• кількості інтегрованих уроків:
– подвоєні (інтегрування змісту двох навчальних предметів);
– потроєні (інтегрування змісту трьох навчальних предметів).
Розробки для своїх інтегрованих уроків я знаходжу в фаховій літературі. Вивчення значної кількості інтегрованих уроків ,їх трансформування та власний досвід їх проведення дозволяють мені зробити висновок про наявність певної структури такого уроку.
Перший етап проведення інтегрованого уроку – організаційний. Другий – ознайомлення з темою та метою. На третьому етапі під час актуалізації опорних знань учнів важливою є вступна бесіда, характерна особливість якої – актуалізація знань з усіх інтегрованих предметів. Час її проведення має бути не більше ніж 8-10 хвилин. Підготовка цього етапу уроку ,на мою думку,потребує від класовода особливої уваги: бесіду намагаюсь створити змістовною, лаконічною, чіткою. Якщо уроки з різних предметів за однією темою проводяться окремо, час вступної бесіди продовжую вдвічі (втричі) довше. Саме тому я переконана , що об'єднання змісту навчальних дисциплін значно скорочує час на їх опанування і забезпечує різнобічне сприймання предметів чи явищ, що є безперечною перевагою інтеграції. Наступні етапи інтегрованого уроку можуть проводитися по-різному, залежно від теми й мети конкретного уроку.
Серед різних форм проведення інтегрованих уроків найбільш зручною я вважаю саме бесіду. Вона може відбуватися між учителем та учнями, які розглядають певну проблему чи явище, поступово з'ясовують його суть і закономірності. Учні мимоволі стають учасниками бесіди: наводять нові факти з життя, запитують про незрозуміле, допомагають у розв'язанні проблеми. У вигляді діалогу розглядається значна кількість прикладів. Учитель розкриває певну частину теми. Розпочинається дискусія, в ході якої знаходять істину.
Тут робить припущення і обґрунтовує свою думку не лише вчитель, але й учні. Деякі з них бувають надто фантастичні за змістом. Це творчість знаходження істини в дискусії. Потім розглядаються і обговорюються різні питання і проблеми, що дозволяють людині пізнати світ. Інтегровані уроки, які проводять у відповідних кабінетах, дають можливість учням більш глибоко зрозуміти практичне застосування вивченого.
Я вважаю,що використання інтегрованих уроків приносить користь не лише учням, а й самому вчителеві. Спілкуючись з дітьми, педагог і сам іноді відкриває нові факти, іноді більш глибоко задумується над явищами, на які раніше майже не звертав уваги. Участь у підготовці та проведенні таких уроків збільшує об»єм знань, дає можливість відчути інтеграцію між науками, жодна з яких не може існувати відокремлено від інших знань.
Уроки з елементами інтеграції змісту двох чи більше предметів ,на мою думку,виражають міжпредметну інтеграцію (читання і письма; читання і природо-знавства; природознавства і рідної мови (зв'язне мовлення); математики і трудового навчання (конструювання) та ін.) Певні здобутки з цього питання можемо віднайти в передовому досвіді вчителів-практиків як України, так і ближнього зарубіжжя, що становить особливий аспект нашого дослідження. Внаслідок такого підходу до навчання учні отримують цілісну картину світу в аспекті змісту вертикальної теми. Точка дотику різних навчальних предметів має важливе моральне значення, допомагає формуванню світогляду учня, його ставленню до навколишнього світу, природи, суспільства, самого себе. Діти вчаться бачити гармонію кольорів, ліній, безпосередньо торкаючись предмета вивчення, у них пробуджується любов та інтерес до краси навколишнього світу. Вчитель на свій розсуд може використовувати на уроці твори живопису, літератури, музики, що сприяє зняттю напруженості, перевантаженості, стомлюваності за рахунок переходу на різні види діяльності.
Готуючись до уроку, я ,як правило,намагаюсь старанно продумувати зміст навчальних завдань і використовую різні прийоми їх подачі, щоб забезпечити кожному учневі радість першовідкривача, яка є могутнім стимулом для активізації не лише мислення, а й усієї особистості школяра [5
Я переконана,що можливості для інтеграції навчального змісту і проведення інтегрованих уроків досить широкі. Усе залежить від уміння вчителя синтезувати матеріали, справді органічно пов'язані між собою, і вміння провести інтегрований урок без перевантаження дітей враженнями, щоб він підпорядковувався головній меті, а не був безладною мозаїкою окремих картин. Тому,на мою думку, слід спочатку проаналізувати календарне планування, зіставити матеріал різних предметів, визначити теми, близькі за змістом або метою використання.
Звичайно,слід враховувати те, що до проведення інтегрованих уроків готуватися треба не лише вчителеві, а й учням. Для цього я дітям пропоную диференційовані завдання. Одні учні за планом, наданим учителем, добирають додаткову інформацію, інші працюють з тематичними словниками. Деякі учні вчать вірші, готують інсценізації уривків з художніх творів. Перед проведенням уроку я ставлю собі на меті перевірити готовність кожного учня.
Здебільшого інтегровані уроки проводить один вчитель, але в деяких випадках це можуть робити і два викладачі. Кількість годин, відведених на інтегрований урок, залежить від майстерності вчителя та підготовки учнів. Загалом урок може тривати одну годину або дві.
Отже, навчально-виховна система початкового навчання поєднує процеси навчального пізнання й діяльності дитини, а інтегрований підхід до навчання дає змогу враховувати цю особливість початкового етапу навчання за допомогою вибору відповідної тематики, добору змісту нового матеріалу, способів і засобів оволодіння ним. Відповідно інтегровані уроки дають відчутні результати у розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів: вносять у звичайну систему уроків новизну, знімають суворі кордони предметного викладання, допомагають дітям сприймати важливі поняття, явища цілісно й водночас різнобічно.
На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом у початковій школі я зробила висновки, що організація і проведення інтегрованих уроків перебуває на неналежному рівні. З метою удосконалення навчального процесу та підвищення результативності навчання нами розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику проведення інтегрованих уроків, а також перевірено її ефективність.
Основна засада, на якій грунтується загальна орієнтація навчальної
роботи – скерованість на розвиток особистості. Це означає, що центром
педагогічних проблематик є не школа як навчальний заклад, не навчальні
програми і навіть не вчитель, а учень. Система навчальної та виховної
роботи спрямовується на те, щоб виявити буттєвий потенціал особистості
учня, створити сприятливі умови для його розгортання в школі та
подальшому самостійному житті.
Скерованість нинішньої освітньої системи на розвиток особистості має
передбачати повагу до індивідуальної самобутності кожної дитини. Адже
життя кожної з них неповторне й самоцінне. Не відмінне від мого, - каже
мудрий учитель, - а інакше. Ознака інакшості, натомість примірки до себе
та поділу на «хороших» і «поганих» дітей, стає засадою для створення і
використання вчителем особистісно орієнтованих освітніх технологій.
Постає проблема організації педагогічного впливу на особистість.
Мабуть , ні в кого не викличе заперечень теза про те, що для формування
людини нового суспільства необхідні принципові зміни в навчанні і
вихованні молодого покоління «олюднення» змісту освіти, наближення її до
потреб сьогодення. Чи достатньо для цього самого лише вдосконалення
існуючих предметів за рахунок доповнення програм елементами нових знань?
Можлива, є необхідність у створенні нових курсів, здатних задовольнити
потребу дитини в адекватному освоєнні навколишньої дійсності, яка
безперервно змінюється й оновлюється.
Другий шлях видається перспективнішим, оскільки вже давно став
очевидним розрив між потребами педагогічної практики і можливості чинних
навчальних планів, програм, підручників їх задовольнити, тобто
забезпечити різнобічний розвиток дитини, її орієнтацію в природі і
суспільстві, реалізацію її нахилів, здібностей, інтересів. Така не
відповідність особлива гостро відчувається в початковій ланці освіти. І
не тільки тому, що це період первинного – і тому визначального для
подальших етапів організованого і цілеспрямованого суспільного впливу.
Для молодшого школяра характерна сила актуальних потреб, загострена
сприйнятливість навколишнього, прагнення пізнати реальний мінливий світ.
Працюючи над методикою проведення інтегрованих уроків та вивчаючи передовий педдосвід,я зробила висновки про те,що інтегровані уроки мають великі можливості для розвитку творчої особистості, забезпечуючи розвиток у дітей творчого мислення, формування наукового світогляду, розвиток пізнавального інтересу, бажання до самостійного здобуття знань. Учні на інтегрованих уроках активно включаються у діяльність, стають співробітниками вчителя, беруть участь у розв’язанні нових для себе пізнавальних і практичних задач.
Така робота переконливо доводить, що інтеграція навчальних предметів дає змогу кожному учневі розвивати свої здібності, опановувати програму в доступному йому темпі,підвищує мотивацію дітей до сприйняття нових знань та закріплення попередніх.
ВИСНОВОК
Підводячи підсумки проведеного теоретичного та практичного дослідження проблеми інтеграції змісту освіти у початковій школі, однією з форм реалізації якої є проведення інтегрованих уроків, можна зробити висновок про те, що дана проблема досить актуальна і різнобічна, вивчення якої на практиці дає можливість підійти по новому до побудови навчального процесу, до конструювання змісту навчання.
Реально попредметно поділ навчального матеріалу не завжди досягає поставлених цілей його вивчення. Наприклад, виявляючи у себе схильності до математики і невміння правильно будувати речення, російська мова, як навчальний предмет перетворюється на тортури для учня, одні і ті ж ознаки появи весни діти з уроку в урок повторюють на читанні, природознавстві, малюванні, музиці. А чи потрібно це? Інтеграція ж змісту освіти - це новий крок у його оновленні, прищепленні інтересу до предметів, що вивчаються.
Дана робота носить теоретичний характер. Узагальнюючи досвід зарубіжної та вітчизняної школи вона дає повний аналіз проблеми інтеграції загалом і інтегрованим урокам як формі її прояви. Знання теоретичних основ допоможе на практиці творчо підійти до реалізації даної теми.
Дослідницька робота безпосередньо на практиці показала реальні можливості для інтеграції навчальних предметів вже в початковій школі, підтверджуючи цим теоретичні положення про супідрядності функцій окремих навчальних дисциплін, про зміцнення і концентрації навчального матеріалу, про усунення дублювання в його вивченні, про наявність достатнього обсягу навчального матеріалу, який може бути вивчений на базі інших дисциплін.
ЛІТЕРАТУРА
1. Державний стандарт початкової загальної ОСВІТИ / / Початкова школа - 2001 - № 1. - С. 28 - 55.
2. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1 - 2 класи. - К.: Поч. школа. - 2001. - 296 с.
3. Андрєєв М. Інтегративні тенденції в навчанні. Софія: Народна просвіта, 1986 - 176 с.
4. Звєрєв І.Д. Максимова В.Н. Міжпредметні зв'язки в сучасній школі. - М.: Педагогіка, 1981. - 160 с.
5. Кондаков Н.І. Логічний словник-довідник. - М.: Наука, 1975. - 720с.
6. Педагогіка: Навчальний посібник. - Харків: ТОВ Одісей, 2003. - 352с.
7. Підласий І.П. Педагогіка початкової школи: Учеб. посібник для студ. пед. коледжів. - М.: гуманіт. Вид. Центр ВЛАРОС, 2001. - С. 232 - 234.
8. Сухомлинський В.О. Вибрані. твори. У 5-ти томах. Том 3. Серце віддаю дітям. Народження громадянина. Листи до сина. - К.: Рад. школа. 1977. - 272 с.
9. Ушинський К.Д. Педагогічні твори. У 6-ти томах. / Укл. С.Ф. Єгоров. - М.: Педагогіка. 1989.
10. Безрук Г. З досвіду проведення інтегрованніх уроків / / П. Школа. - 2000. - № 10. - С. 44.
11. Бех І. Інтеграція як освітня перспектива / / Початкова школа. - 2002. - № 5. - С. 5 - 6.
12. Волощук І.Є., Левченко Г.С. До питання про інтеграцію І діференціацію у трудовому навчанні / / Рідна школа. - 1991. - № 11. - С. 73 - 75.
13. Голуб В.Т. Робота з розвитку мовлення школярів на уроках природознавства / / Початкова школа. - 1998. - № 7. - С. 34 - 38.
14. Гончаренко С.У. Інтеграція наукових знань І проблема змісту ОСВІТИ / / Постметодіка. - 1994. - № 2 (б). - С. 2 - 4.
15. Гончаренко С.У., Мальований Ю.І. Інтегроване навчання. За і проти / / г-та "Освіта", № 15 - 16 від 15 лютого. - 1994.
16. Дорошенко Т. Інтеграція на уроках музики / / Початкова школа. - 2003. - № 4. - С. 25 - 27.
17. Жукова Т.М. Інтеграційні тенденції у навчанні грамоті / / Початкова школа. - 2001. - № 9. - С. 37 - 40.
18. Іванова І.М. Реалізація ідеї інтеграції науки в системі базової освіти / / Початкова школа. - 1993. - № 2. - С. 51 - 53.
19. Ільченко Л.П. Досвід інтегрованого навчання в початкових класах / / Початкова школа. - 1998. - № 9.
20. Калініна Є. Інтегровані уроки з образотворчого мистецтва / / П. школа. - 2002. - № 2. С. 37 - 38.
21. Колягін Ю.М. Алексенко О.Л. Інтеграція шкільного навчання / / Початкова школа. - 1990. - № 9. - С. 28 - 31.
Інтегрований урок
з природознавства та трудового навчання
з учнями 2 класу
Вчитель початкових класів: Н.М.Лисенко
Інтегрований урок з природознавства та трудового навчання.
Тема: «Приготуймо годівнички для зимуючих пташок»
Мета : Продовжувати закріплювати і розширювати знання дітей про птахів;
Розвивати словниковий запас учнів;
Вчити учнів прикрашати вироби з паперу;
Закріпити правилами безпечної роботи з клеєм;
Розвивати уяву, художній смак, фантазію дітей;
Виховувати акуратність, точність у виконанні роботи, привчати їх піклуватися про птахів, відчувати радість від своєї праці.
Обладнання. Картон, зразок готового виробу, кольоровий папір, клей, пензлик.
Наочність: фото птахів, горобини, картки зимуючих птахів,
аудіо запис про птахів,
музична мелодія із кінофільма,
музична мелодія – запис співу зимуючих птахів
Хід уроку:
Організаційна частина.
Слово вчителя. Давайте усмішки усім дарувати:
Друзям, сестричці, мамі і тату.
Хай радість злітає у небо, як птах,
І добрі слова у нас всіх на устах
(Стукіт у двері, входить листоноша).
Листоноша. Це 2 клас ? Вам телеграма.
Вчитель. Дякуємо. Цікаво,від кого це?Давайте прочитаємо.
« Зима- важкий час року. Під час снігопадів, хуртовин, сильних морозів ми дуже страждаємо від голоду і навіть можемо загинути. Допоможіть нам пережити довгу, сувору зиму. Влітку ми вам віддячимо за це, оберігаючи ваші сади і городи від шкідників.»
Вчитель. Діти , хто нам послав цю телеграму? Не знаєте?А може,нам фільм допоможе? ( перегляд фільма про птахів)
Вчитель. Ітак ви вже здогадалися від кого телеграма? ( від птахів)
Сьогодні у нас буде комбінований урок природознавства та трудового навчання. На уроці ми будемо продовжувати знайомитися з новими відомостями про птахів, відвідаємо майстерню Умійка, навчимося виконувати аплікацію, відгадаємо загадки, поговоримо про зиму , пограємо в дидактичні ігри, а саме головне -допоможемо нашим вірним друзям пережити люті морози і дочекатися весни.І щоб нічого не забутися пташки нам допоможуть.
- Хто з вас,дітки,скаже, яка зараз пора року?
- Який місяць надворі?
- Які зміни відбуваються у природі взимку? ( Іде сніг, мороз, замерзає річка, птахи відлетіли, а зимуючи залишилися)
- А хто такі птахи?
- Це тварини. Їх тіло вкрите пір’ям. Вони мають два крила, міцний дзьоб.
- На які дві групи поділяють птахів: (Свійські та дикі).
( Діти розглядають малюнки,розповідають про свійських та диких птахів))
Дидактична гра « Хто зайвий?» ( На картинках зображено риб і птахів. Діти повинні вказати на рибі відібрати, вилучити їх)
-Скажіть, яких птахів вам доводилося спостерігати на шкільній ділянці, в парку, в лісі взимку і чим вони харчуються?
Зараз зима. Багато птахів залишаються зимувати у нас. Але це для них не так просто. Найважливіші та найтяжчі зимові місяці для птахів — грудень і січень, саме тоді потрібна допомога, увага людини, і справа тут не тільки в морозі. Птахам важко пережити скорочений світловий день. За якихось 6—7 годин їм потрібно не лише знайти їжу, а й засвоїти її, щоб пережити довгу зимову ніч. Виявляється, що в грудні птах робить у середньому за світловий час доби біля 800 рухів, а в січні —ще більше, тобто, додається час, а тому й збільшується шанс дістати їжу та вижити взагалі. Тому взимку у птахів залишається одна надія — на Людину.
Треба їм допомагати . Як треба допомагати птахам узимку? ( Підгодовувати.)
А чим?
Зараз ми дізнаємося, яким птахам ми допоможемо:
Відгадування загадок про птахів: ( показ малюнків із зображенням птахів)
Із сонечком разом встає пташеня!
Цвірінька, стрибає, шука черв’ячка.
Хто відгадає — той молодець.
Сіренька пташка — це… (Горобець)
Вірно людям я служу,
Їм дерева стережу.
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним добуваю. (Дятел)
Першим я приніс весну,
Пробудив усе від сну.
Заспіваю під вікном,
Бо зовуть мене… (Шпаком)
Пташка невеличка,
в неї білі щічки,
Сірі лапки, чорна шапка,
Фартушок жовтенький,
Голосок тоненький.
Ця пташка невеличка називається… (Синичка)
Крізь зимові заметілі
Пташенята прилетіли.
В них червоні гарні груди –
Ніби яблука усюди хтось розвісмив у дворі
Звуться пташки ...( Снігурі)
Вчитель.Хочу розповісти про снігура.
Снігур. З'являється в лісах і парках пізно восени. Він більший за горобця (вага 32—34 г). Має чорний короткий і товстий дзьоб, м'яке, довге та густе оперення. Самці досить нарядні взимку. Вони червоногруді, з чорною синюватого блиску «шапочкою» на голові, таким же чорним підборіддям, хвостом і крилами та сіро-голубою спинкою, з білим попереком і надхвістям. В самок замість червоних і голубих кольорів бурувато-сірі. Взимку снігурі поїдають насіння бур'янів, різні ягоди та бруньки дерев.
Всі ці птахи , крім шпака – зимуючі. Вони залишаються зимувати у нас.
А зараз ми закріпимо назву зимуючих птахів і пограємо в гру.
Гра « Зібрати картку птаха і дізнатися, що за птах.
Робота в парах.
Ось і підійшов час відвідати майстерню Умійка. Діти, як ми можемо допомогти птахам взимку?
- Для цього люди роблять годівниці.
Словникове слово
Годівниця – це спеціальний пристрій , куди кладуть корм птахам.
- З чого можна зробити годівниці? ( Із пластикових бутилок, із картону)
Показ ілюстрацій.
Справжні годівниці виготовляють із дерева. Ось пропоную вам роботу учнів старших класів. Коли ви станете дорослішими ,будете теж виготовляти такі вироби, а сьогодні ми прикрасимо годівнички , які зроблені із паперу.Щоб годівниця була привабливою, ми повинні прикрасити її. Подивіться, як я оформила годівницю.Зробивши годівницю, ми доставимо птахам радіст,нагодуємо їх суворою зимою і отримаємо задоволення від своєї роботи.
Фізхфилинка під музичний супровід ( мелодія із кінофільму «Червона Шапочка»)
- Давайте пригадаємо прислів’я про працю. Вони допоможуть нам у роботі.
Хто не працює, той не їсть.
Хочеш їсти калачі , не лежи на печі.
Пропоную розглянути зразок. Свою годівничку я прикрасила ягодами калини.
( зразок калини). Деякі птахи дуже полюбляють її узимку.
Підготуємо пальчики до роботи
Пальчикова гімнастика:
Гра на увагу «Літає – не літає».
Летить, летить горобець – плеснути в долоні
Летить, летить - стілець
Летить, летить шпак – плеснути в долоні
Летить, летить - їжак
Летить, летить синиця – плеснути в долоні
Летить, летить - лисиця.
Спочатку потрібно відновити наші знання про роботу з клеєм. Як треба безпечно з ним працювати? ( тримати подалі від очей, не нюхати, не облизувати, після роботи помити руки з милом)
Пояснення виготовлення аплікації.
Спочатку треба розташувати свій візерунок на нашому виробі, потім брати ягідку , намазувати клеєм і приклеювати до годівнички. Подивіться уважно і зробіть свій вибір, яким візерунком ви будете прикрашати свої годівнички?
Під час роботи не забувайте звертатися до технологічної карти, яка вам допоможе.
Практична робота. Допомагаю індивідуально. Використовую поточний інструктаж.
Заключна частина уроку.
- Діти, що ми з вами робили на уроці?
- Що трапиться, якщо зникнуть усі птахи?
- Що ми можемо на прощанння пообіцяти птахам?
1. Ніколи не зробимо шкоди
Ми пташці у ріднім краю.
2. Нехай звеселяють природу ,
Співають для нас у гаю.
3. Ми будемо вірними друзями для вас.
4. Будемо підгодовувати птахів узимку.
Виставка дитячих робіт
Аналіз .Ви молодці , але кращі оцінки ви отримаєте від пташок. Бо ці годівнички ви повезете до свого будинку і повісите у своєму садочку. Пташки прилетять і навесні вам віддячать.
Підійдіть і виберіть собі ілюстрацію пташки, яка вам більше всього сподобалася.
( розфарбовка)
VII. Аналіз і підсумок уроку
- Що дізналися нового на уроці?
- Чи сподобався урок?
- Що найбільше сподобалося?
- Чи важко було виконувати завдання?
VIІI. Прибирання робочого місця.
Інтегрований урок
з української мови,математики та природознавства
з учнями 2 класу
Вчитель Н.М.Лисенко
Тема. Без калини нема України
Літературне читання. В. Скуратівський «Калина», С. Жупанин «Буду я природі другом».
Українська мова. Зв'язок слів у реченні.
Математика. Вправи та задачі на засвоєння таблиці множення числа3.
Природознавство. Рослини взимку. Дерева, кущі, трав’янисті рослини взимку.
Мета. формувати компетентності:
- ключові (вміння вчитися - самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії, прагнення здобувати нові знання;
- соціальні - продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі, використовувати різні ролі й функції в колективі, проявляти ініціативу, підтримувати та керувати власними взаєминами з іншими;
-загальнокультурні - дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв'язно висловлюватися в контексті змісту самостійно опрацьованого матеріалу підручника;
-здоров'язбережувальні (життєві навички, що сприяють соціальному здоров'ю) - слухати пояснення вчителя, а у разі необхідності звертатися з проханням про індивідуальне консультування) та предметні: ознайомити зі змістом оповідання В. Скуратівського, вірша С. Жупанина, з життям рослин взимку,вміти визначати настрій твору, вчити учнів встановлювати зв'язок між членами речення за допомогою питань,
- формувати навички табличного множення числа 3, вправляти у розв’язуванні прикладів і задач, розширити знання про калину як символ України, активізувати словниковий запас учнів;
-розвивати вміння заповнювати пропущені рими шляхом добору слів, поданих для римування, мовне чуття, логічне мислення, пам'ять, увагу;
-виховувати любов до рідного краю, бережливе ставлення до природи, народних символів.
Обладнання: макет куща калини, паперові ягоди калини, таблиця «Дерева, кущі, трав’янисті рослини», портрет В. Скуратівського, відео-презентація, ІКТ.
Тип уроку: інтегрований.
Інтегруються: літературне читання, українська мова, математика, природознавство.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
1. Організація класу.
Слово вчителя. Щоб день хороший розпочати,
Треба друзів привітати.
- Добрий день!
Вліво, вправо поверніться,
Одне одному всміхніться:
- Добрий день!
2. Наш девіз:
На уроках ми працюємо,
Математично поміркуємо,
Чітко розповідаємо,
Мовлення розвиваємо,
Про природу дбаємо.
3. Вправа «Погода»
-Яка зараз пора року?
-Який місяць?
-Яке число?
-Який стан неба?
-Яка температура повітря?
-Чи є опади?
2. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Створення ситуації успіху. - Що ви чекаєте від сьогоднішнього навчального дня? (Діти озвучують : хорошого настрою, нових знань, несподіванок, дізнатись про щось цікаве, високих балів, творчих завдань, цікавої гри, що похвалить вчителька).
Вчитель очікування записує на дошці. Можна використати метод «Дерево бажань».
2. Відгадування загадки.
За хатою у садочку, у зеленому віночку,
У червоному намисті дівчинонька чепуриться.
І збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти.
За намисто кожен смик та й укине на язик. (Калина)(Слайд 1)
3. Гра «Мікрофон»
-А які загадки про калину ви ще знаєте? (Діти відповідають:
1.Стоїть півень над водою з червоною бородою.
Хто не йде, за борідку ущипне.
2. І не дівка, а червоні стрічки носить.
3.У вінку зеленолистім, у червоному намисті
Видивляється у воду, на свою хорошу вроду.)
- Пригадайте, які види рослин знаєте? (Дерева, кущі, трав’янисті рослини.)
- Що відбувається з кущами взимку?
- Зверніть увагу, наразі наш кущик перебуває у глибокому спокої.
(Слайд 2)
Отож, давайте «розбудимо» його. Всі плідно попрацюємо, щоб з’явились на ньому червоні соковиті плоди. Після кожного виду роботи на кущику будуть з’являтись ягоди калини.
4. Повідомлення теми і мети уроку.
- Наш урок присвячується цій неперевершеній рослині – дівчині-красуні, символу України, надзвичайно чарівному кущику – калині. На уроці ми повинні чітко, виразно і правильно читати, розвивати мовлення, поширити свої знання про калину як рослину і символ; навчитись встановлювати зв'язок слів у складених нами реченнях; пригадати таблицю множення числа 3 та вправлятися у складанні та розв’язуванні задач та виразів на засвоєння таблиці множення числа 3.
II. Цілереалізація.
1. Підготовчі вправи для читання.
-Щоб почати нам читати, треба вправи нам згадати:
а) Скоромовка. (Слайд 3)
Вже жахав мороз калину:
- Побілієш ти, як сніг,
Заморожу до загину.
Заморозити не зміг.
-Ось і виконали завдання і з’являється наша ягідка.
б) Гра «Незвичайні перетворення». (Слайд 4)
Че + рве – е + о + над –д (червона)
Кра – р + гли – г + на (калина)
в) Чистомовка. (Слайд 5)
Ок – ок – ок – тихо падає сніжок.
Ло – ло – ло – все подвір’я замело.
Ам – ам – ам – їсти нічого пташкам.
Мо – мо – мо – ми їм ягідок дамо.
Ки – ки – ки – будуть раді всі пташки.
2. Робота над текстом В. Скуратівського «Калина» за підручником
О. Я. Савченко «Літературне читання».
-Порахуйте скільки абзаців має текст. (3)
-Пригадаємо таблицю множення числа 3.
3. Динамічна пауза. (Музична таблиця множення числа 3). (Слайд 6)
4. Робота в зошиті з математики. Каліграфічна хвилинка.
3 33 333 3333 (Використання методу УДО)
5.Усна лічба.
Усне розв’язування задач.
1) Щоб полити одну грядку, потрібно 3 відра води. Скільки потрібно води, щоб полити 7 таких грядок? (3 * 7)
2) У три ряди намалювали 12 кружечків, у кожному ряду порівну. Скільки кружечків вийшло в ряду?
3) У бібліотеці було видано 16 книг, по 2 книги кожному відвідувачу. Скільки було відвідувачів?
4) Двоє друзів в садок йдуть,
По три саджанці несуть.
Скільки ямок треба, діти,
Щоб саджанці посадити? (2•3)
Логічні задачі.
1) П`ять берізок, дві смерічки
Зеленіють біля річки.
Поряд з ними є калина...
Скільки всіх дерев, скажи-но? (7)
2) В клас зайшов Мишко, а за ним — Петько,
А за тим Маринка, за нею Яринка, а за нею Ганна.
Скільки всіх хлоп`ят? (2)
6.Робота з підручником М.В.Богданович, Г.П. Лишенко «Математика» 2 клас, с.83.
а) порівняння виразів (диференційовано) №525;
7.Хвилинка-цікавинка. (Доповідь підготовлених учнів)
Біля кожної садиби росла ця красуня. За старих часів плоди калини були харчовим продуктом. Запах її свіжих плодів нагадує запах валеріани і яблук водночас, тому вони не кожному до смаку. Але у приморожених ягодах гіркота зменшується. Тушкована в духовці калинова каша чи ягоди, запечені в тісті, були сільськими ласощами.
Плоди багаті на цукри та пектини. З них виготовляли чудовий мармелад та желе, вони — гарна приправа до м'ясних страв і добра начинка до пирогів. З ягід калини можна дістати харчовий барвник, а з кори — фарбу, що забарвлює вовну в темно-зелений колір.
б)робота над задачею №526 (усно)
в)творча робота над задачею (колективно) №527.
- Про що розповідається в задачі?
- Скільки купили лимонів?
- Скільки коштує один лимон?
- Скільки заплатили за виноград?
- Яке запитання у задачі?
- На скільки дій задача?
- Що потрібно знайти першою дією? Що другою?
8. Фізкультхвилинка.
Гарно вбралася калина
У червоні намистини. (показують рухами рук вздовж свого тіла)
Стиглих ягід на обід
Принесе онукам дід. (крокують)
Ласуватимуть малята,
Наче в лісі пташенята. (імітують, як будуть їсти ягоди)
Бабця випече пиріг – (руками роблять пиріг)
Раптом гості на поріг? (показують рукою на двері)
Чай заварить на калині. (імітують, як наливатимуть чай)
Завітайте до нас нині!
9.Робота за підручником О.Я.Савченко «Літературне читання» с.69.
а) Знайомство з біографією В.Скуратівського. (Доповідь підготовленого учня.) (Слайд 7 )
Оповідання «Калина» написав Василь Скуратівський. Народився він у глухому поліському селі Великий Ліс на Житомирщині. З дитинства любив читати. У 13 років вирішив стати письменником, написав перші вірші і надіслав до районної газети. З часом їх почали друкувати. Всього за життя письменника було видано 20 книг. У своїх творах Скуратівський знайомить нас із традиційною культурою, обрядами. Він був ініціатором започаткування уроків народознавства у школах, одним із організаторів фестивалів: «Котилася торба» (дитячі ігри), «Коляда» (новорічні та різдвяні традиції), «Берегиня» (міжнародний фестиваль фольклору).
б) Словникова робота. (Слайд 8)
- Перед тим, як почнемо читати, ознайомимось із словами, які можуть бути для вас незрозумілими.
Символ – умовне позначення якогось предмета або явища.
Наруга – образа, знущання, зневажливе ставлення.
Ганьба – вигук, що виражає осуд кого-небудь, недобра слава.
Насамкінець – під кінець.
Дбайливо – старанно, пильно.
- Давайте з вами разом прочитаємо ці слова.
в) Читання тексту мовчки.
г) Фронтальна бесіда за прочитаним.
- Що нового ви дізнались?
- Про які дерева говориться в тексті?
- Символами яких країн вони є?
10.Гра «Відгадай слова» (Слайд 9 )
ЛНКЕ (клен)
ЗЕБРЕА (береза)
ЕБВРА (верба)
ЛАИНКА (калина)
- Калина є символом України. (Слайд 10 - 11 )
11.Робота в зошиті з української мови. Каліграфічна хвилинка.
- Який перший звук у слові калина? (Характеристика звуку).
- Якою буквою позначається на письмі?
Кк ка ок вк
Калина
Зацвіла в долині червона калина.
- Підкресліть головні слова у реченні.
- Встановимо зв'язок слів уреченні.
Калина (що зробила?) зацвіла;
калина (яка?) червона;
зацвіла ( де?) в долині.
12.Робота з підручником М.С. Вашуленко, Ф.Г.Дубовик «Українська мова»
2 клас, с.102, вправа 266 (усно).
13.Фізкультхвилинка. «Ой є в лісі калина». (Слайд 12)
Ой, єсть в лісі калина, | (2)
Калина-калина,
Комарики-дзюбрики, калина.
Калина-калина,
Комарики-дзюбрики, калина.
Там стояла дівчина, | (2)
Ходила, ходила,
Чубарики-чубчики, ходила,
Ходила, ходила,
Чубарики-чубчики, ходила,
Цвіт-калину ламала, | (2)
Ламала, ламала,
Комарики-дзюбрики, ламала.
Ламала, ламала,
Комарики-дзюбрики, ламала.
Та й в пучечки в'язала, | (2)
В'язала, в'язала,
Комарики-дзюбрики, в'язала.
В'язала, в'язала,
Комарики-дзюбрики, в'язала.
На доріжку кидала, | (2)
Кидала, кидала,
Комарики-дзюбрики, кидала.
Кидала, кидала,
Комарики-дзюбрики, кидала.
Та й на хлопців моргала, | (2)
Моргала, моргала,
Комарики-дзюбрики, моргала.
Моргала, моргала,
Комарики-дзюбрики, моргала.
14.Робота з підручником «Літературне читання». Вибіркове читання:
- Знайдіть і прочитайте прислів’я.
- Як ви його розумієте?
- Про калину народ склав багато прислів’їв, приказок. (Слайд 13 )
15. Робота в групах. Гра «Мозаїка».
- Слова, наче кольорові олівці. І мало їх назбирати в купу. Треба ще й уміти викладати узори з них. Вміти складати речення й читати їх.
- Давайте об’єднаємось в групи і пограємо у гру «Мозаїка».
1 група.
у лузі цвітом калина білим Зацвіла
2 група.
посадили калини Школярі кущ
3 група.
зацвів криниці калини кущ Біля
16. Презентація речень на дошці та встановлення зв’язку слів у реченні.
17. Фізкультхвилинка.
Гарно вбралася калина
У червоні намистини. (показують рухами рук вздовж свого тіла)
Стиглих ягід на обід
Принесе онукам дід. (крокують)
Ласуватимуть малята,
Наче в лісі пташенята. (імітують, як будуть їсти ягоди)
Бабця випече пиріг – (руками роблять пиріг)
Раптом гості на поріг? (показують рукою на двері)
Чай заварить на калині. (імітують, як наливатимуть чай)
Завітайте до нас нині!
18.Робота за підручником Т.Г.Гільберг, Т.В.Сак «Природознавство» 2 клас, с.69 – 71.
-А вам цікаво дізнатись як живуть рослини взимку. Давайте опрацюємо текст з підручника «Природознавство» с.69 – 71.
(Читання тексту вголос кращими учнями.)
19.Тести «Перевір себе».
1. Де знаходиться насіння трав’янистих рослин взимку?
а) у грунті;
б) у повітрі;
в) на дереві.
2. Чи залишаються зеленими під снігом рослини всю зиму?
а) так;
б) ні;
в) деякі.
3. Що зберігає життя рослинам взимку?
а) сонце;
б) сніжна ковдра;
в) вітер.
4. Що знаходиться всередині бруньки?
а) квіточка;
б) дрібні зелені листочки;
в) корінчики.
20. Фізкультхвилинка.
21.Робота за підручником «Літературне читання», с.69.
а) Читання вголос 2 абзацу.
б) Бесіда за прочитаним.
- Хто такий Б.Хмельницький? (Слайд 14 )
- Чому народ оспівує калину?
22. Самостійна робота з математики. Гра «Шифрувальник».
- Обчислити вирази за варіантами і розшифрувати назву пісні.
1 варіант. 2 варіант.
50 – 24 35 – 7
3 * 4 3 * 9
18 : 2 + 16 3 * 5 + 15
24 – 9 72 - 48
14 : 2 87 – 31
36 + 20 16 +11
30 – 3
7 – о. 12 – е, 15 – в, 24 – и, 25 – р, 26 – ч, 27 – а, 28 – к, 30 – л, 56 – н .
- Яке слово утворилось у 1 варіанті?
- Яке у 2 варіанті?
- Ви вже здогадались, як називається козацька пісня часів
Б. Хмельницького? (Зелена калина)
23.Слухання української козацької пісні «Червона калина». (Слайд 15)
- Наш народ оспівував калину не тільки в піснях, а й у віршах.
24.Робота в групах. Гра «Недописаний вірш».
1 група.
Під вікном моїм __________
І розкішна, й пишна ________
Ніби юная _________
_______ _______ одягла.
(Білу сукню, калина, дівчина, запашну.)
2 група.
Я люблю свою ________
Цю красуню _________
Коли ________ дозріли,
Я _________ не віджену.
(Чепурну, пташок, ягоди, калину.)
3 група.
Бо калина – то є ________
Життя роду і краси.
І калину ту, як _______,
Любий друже, _______!
25. Гра «Роз’єднай слова і склади прислів’я».
Посадітькалинубіляхати, будутьдовголюдипамятати.
- Як ви розумієте це прислів’я?
26. Інтонаційне читання 3 абзацу.
- Прочитайте питальне, розповідне, спонукальне речення з відповідною інтонацією.
- Визначте головну думку спонукального речення. (Берегти рідну природу, бути природі другом.)
27.Ознайомлення з віршем С.Жупанина «Буду я природі вірним другом» с.70
а)читання мовчки;
б)інтонаційне читання з дотримуванням позначених пауз;
в)визначення головної думки вірша.
- Про що хотів сказати автор? (Треба бути природі вірним другом.)
- Ось краса природи. Калина в різні пори року. (Слайд 16)
V. Рефлексивно-оцінюючий етап.
1.Рефлексія.
- Про який народний символ йшла мова на уроці?
(Складання сенкану.)
(Що?) Калина.
(Яка?) Розкішна, чепурна.
(Що робить?) Біліє, червоніє, горить.
Калина – символ України. (Слайд 17)
- Що нового дізналися з уроку?
-У кого з’явилося бажання посадити коло двору калину?
- Які завдання вам найбільше сподобалися?
- Що сьогодні було робити найважче?
- Давайте подивимось, чи справдились ваші очікування. Так.
- Ви гарно працювали, завдяки вашій праці на нашому кущі калини з’явилися грона. Недарма в народі кажуть: Без труда - нема плода.
- Дякую всім, хто старанно працював,
В зошиті гарно писав,
На всі запитання відповідав,
Знання нові придбав.
2.Оцінювання.
Повідомлення домашнього завдання.
1.Літературне читання – виразно читати с.69, вивчити вірш напам’ять с.70.
2. Українська мова – вправа 269, с.103, списати, позначаючи кінець кожного речення; підкреслити головні слова; усно встановити зв'язок між словами у 3реченні (за зразком).
3. Математика - №531, №532, с.83, розв’язати задачу; виправити помилки і записати правильно рівності.
4. Природознавство – с.69-71, читати і відповідати на запитання; навести приклади, що свідчать про ріст рослин узимку; розказати про вічнозелені рослини нашої місцевості.
Край дороги не рубай тополю,
Може та тополя - твоя доля,
Твоя доля свiтла тополина,
Наче пiсня журавлина.
Не рубай тополю, не рубай тополю,
Бо зустрiнешся з бiдою.
Не рубай тополю, не рубай тополю,
Краще принеси її води.
Не ламай калину бiля хати,
Бо вона заплаче наче мати,
I впадуть на трави в нашiм полi
В серце сльози колисковi.
Не ламай калину, не ламай калину,
Бо вона в життi єдина.
Не ламай калину, не ламай калину,
Краще їй онукiв принеси.
Не стрiляй у птаха на свiтаннi,
Може вiн любов твоя остання.
Може то кохання бiлий лебiдь,
Що привiтливий до тебе.
Не стрiляй у птаха, не губи тi крила,
Твоє щастя прилетiло.
Не стрiляй у птаха, не губи тi крила,
Краще з ним у небо полети.
Не рубай тополю, не ламай калину -
Свiтлу пiсню журавлину.
Збережи назавжди, збережи назавжди
I на все життя їх збережи.
Література
1.О.Я. Савченко. Література читання 2 кл.
2. М.В. Богданович. Математика 2 кл.
3.М. Вашуленко. Укр.мова 2 кл.
4.Т.Гільберг. Природознавство 2 кл.
5.Інтернет-ресурси
ПЛАН – КОНСПЕКТ
ІНТЕГРОВАНОГО УРОКУ
(Я у світі, МАТЕМАТИКА)
Вчитель Н.М.Лисенко
2017
Тема уроку. Колядки. Числа першої тисячі, додавання і віднімання чисел.
Мета. Ознайомити учнів з народними традиціями українського народу, продовжити роботу над формуванням навичок усного та писемного рахунку, розв’язуванням задач та прикладів,
розвивати мислення, математичну мову, пам’ять,
виховувати любов до рідного краю, до традицій.
Обладнання. Калач , цукерки, рушник, кутя, українські костюми, обрядові матеріали: зерна пшениці, сіно, часник, горіхи.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
• Сьогодні у нас інтегрований урок. Тому потрібно швидко думати , добре працювати, бути уважними.
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
• Про тему уроку ви дізнаєтесь , коли відгадаєте ключові слова.
Повторення назв розрядів.
ІІІ. Каліграфічна хвилинка.
• Записати число. В якому 151(одна сотня, п’ять десятків,одна одиниця)(на-) 924(род-), 25(ні), 70(різд-), 302(вя-), 820(ні), 504(свя-), 672(та)
• Відкриваємо таблички.
ІУ. Робота над темою уроку.
а.- Відгадали слова?(Народні різдвяні свята)
• З математики ми продовжуємо тему „Числа першої тисячі. Додавання і віднімання чисел”.
• Назвіть одноцифрове число, яке є датою свята Різдва Христового.
Різдво у нашому календарі припадає на 7 січня.
Це, мабуть, найбагатші обрядами і переодяганнями свята. Це дуже веселе, радісне, велике свято.
Дійства відбуваються з 7 січня до 18 січня. Цей тиждень називається „Святками”.
б. Робота за підручником.
в. У Святий вечір – багата кутя. На столі під скатертиною обов’язково лежало сіно , а на столі було 12 страв. За традицією самий почесний покут був під образами. Клали часник по кутах столу, сіно під столом з горіхами та солодощами „для курей”, сокирою, відганяло злих духів.
Обов’язковим на святах є калач. Він уособлює сімейний добробут та багатство. Засушений калач зберігався до першого виходу у поле для сівби.
г. Розв’язування задач.
В Одесі під час свят хлібозаводи випікали більше хлібу, у тому числі і калачі. Порахуйте, скільки калачів за один день розвезла машина, якщо до обіду було розвезено 360 калачів, а після обіду 240?
• На столі обов’язково 12 страв. У дохристиянські часи - на честь 12 місяців, за християнські – 12 апостолів. Також на столі обов’язковим блюдом є вареники. А головним є кутя на знак поєднання усіх членів роду: живих та померлих.
д. Розв’язування задачі.
• Матуся взяла для приготування куті 300 г меду, маку – на 100 г менше, а пшениці стільки, скільки меду і маку разом. Скільки пшениці взяла мама?
Діти розв’язують задачу самостійно.
У. Фізкульхвилинка.
УІ. Виконання обрядових дій.
• Свято Різдва злилося з дохристиянським святом Коляди – богині неба. З тих часів дійшли колядки , які виконують на Різдво. Колядки адресували родичам, сусідам. А за це господарі пригощали стравами із святкового столу.
Діти виконують декілька колядок з колядуванням.
• За тиждень після Коляди християнський люд святкує новий рік, за дохристиянським звичаєм- продовження Коляди.
13 січня відзначали Щедрий вечір – свята трапеза. 13 січня за християнським календарем свято преподобної Меланьї. Основна подія – щедрування з обходом хат. Приймали участь у щедрування в основному дівчата та молоді жінки. Хазяї обдаровували їх солодощами та горіхами. Не обходилося святкування без переодягання. Найпопулярніша вистава була „Маланка”, яку супроводжувала ведмідь, кінь, циган, циганка, тощо. Господарі обдаровували грішми Маланку – на віночок.
б. Розв’язування прикладів .
„ Рахування грошей.”приклади №685
• Характерним звичаєм був прихід з ранку першого відвідувача – „полазника”. Якщо прийде хлопчик – у хаті буде добро.
З Новим роком пов’язаний давній звичай засівання.Це Новорічне поздоровлення.
(Діти засівають присутніх.)
УІІ. Домашнє завдання.
Виконати приклади №693 .
Інтегрований урок - екскурсія з природознавства та виховної бесіди в 4 класі.
Місце проведення екскурсії: територія школи та парк .
Підготовили:
Вчитель початкових класів.
Вчитель основ здоров’я
Тема уроку: Чому людина не може існувати без природи?
Тема бесіди: Правила переходу вулиць і дороги. Перехід дороги при русі групами по вулиці.
Мета уроку: Виявити які зміни відбулись в живій і неживій природі. З’ясувати причини що зумовлюють ці зміни. Формувати в учнів уявлення про те, що людина є частиною природи. Розширити уявлення учнів про цінність природи для життя людей та залежність людей від стану навколишнього середовища. Розвивати мовлення, мислення, спостережливість учнів. Виховувати відповідальність, організованість, дисциплінованість та бережливе ставлення до навколишньої природи.
Мета бесіди: Ознайомити учнів з місцями, де можна переходити вулицю; як безпечно переходити проїжджу частину дороги; які знаки, прилади, лінії допомагають безпечному переходу. Вчити практично визначати безпечні місця переходу. Розвивати уміння орієнтуватися на вулицях міста; навички свідомого користування правилами дорожнього руху та перехід дороги при русі групами по вулиці. Виховувати культуру поведінки на вулиці.
Обладнання: Роздатковий матеріал - червоні прапорці, сигнальні картки, книга з загадками.
Хід екскурсії:
1. Організаційний момент.
2. Підготовка до екскурсії.
(Вчитель)
Інструктаж з правил безпеки під час проведення екскурсії:
1. Шикуємось парами, ідемо пара за парою.
2. Не вибігаємо на проїзну частину дороги.
3. Переходимо дорогу по пішохідних переходах та на зелене світло світлофора.
4. Під час екскурсії слід триматися разом, не відволікатись.
3. Розповідь вчителя основ здоров’я.
Правила переходу вулиць і дороги.
Вулиці переходять по підземних чи надземних переходах, по пішохідних переходах типу «зебра» чи там, де встановлений вказівний знак «Пішохідний перехід». Якщо місце переходу не вказано, проїзну частину перетинають на перехрестях по лініях продовження тротуарів чи обочин.
При переході вулиці треба спочатку подивитися ліворуч, у бік транспортних засобів, що наближаються, а дійшовши до середини, зупинитися, потім подивитися праворуч, і якщо шлях вільний, то можна закінчити перехід.
Якщо ви не встигли перейти вулицю, то зупиніться на ост¬рівці безпеки, а якщо його немає, то на середині проїзної частини (на лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків).
Якщо вулиця має односторонній рух, то при переході її весь час дивляться в той бік, звідки рухаються транспортні засоби.
На вулицях і дорогах, де рух регулюється, треба уважно стежити за сигналами світлофора чи регулювальника, за сигна¬лами пішохідного світлофора, а при наближенні транспортного засобу, що має спеціальне пофарбування і подає спеціальний звуковий сигнал і (чи) світловий миготливий сигнал червоного чи синього кольору, негайно звільнити проїзну частину.
Переходити проїзну частину можна тільки при зеленому сигналі світлофора, дозволяючому жесті регулювальника чи зе¬леному світлі пішохідного переходу.
При червоному сигналі світлофора, забороняючому жесті регулювальника та червоному сигналі пішохідного світлофора переходити вулицю забороняється.
Жовте світло світлофора попереджає про зміну сигналів світлофора і забороняє рух як водіям, так і пішоходам. Пішо¬ходи, які не встигли перейти вулицю, повинні закінчити перехід або зупинитися на середині вулиці.
Якщо рух не регулюється, перетинати проїзну частину треба особливо обережно, переконавшись, що поблизу немає тран¬спортного засобу, що рухається.
Щоб перейти заміську дорогу там, де немає пішохідного переходу, треба вибрати місце, де дорога добре проглядається в обох напрямках на велику відстань і де автомобілі можна побачити здалеку.
Перш ніж перейти дорогу, треба переконатися, що на ній не видно автомобілів, які наближаються.
Забороняється переходити дорогу біля крутого повороту. Це дуже небезпечно, тому що з-за повороту може несподівано виїхати автомобіль чи інший транспортний засіб.
Не можна перетинати дорогу біля того місця, де вона круто йде згори чи піднімається на гору, можна з-за гори не помітити автомобіль, що наближається.
Перехід дороги при русі групами по вулиці.
А як переходити вулицю, дорогу, якщо йдете групою? По¬трібно дотримуватись усіх відомих вам правил переходу вулиці: регульоване перехрестя переходити на зелене світло світлофора чи відповідний жест регулювальника.
Регулювальник затримає рух транспорту, поки ви не пе¬рейдете проїзну частину.
Починаючи перехід, подивіться ліворуч, дійшовши до сере¬дини — праворуч. Ідіть спокійно, не відволікайтеся. На пішохід¬ному переході, як і на тротуарі, дотримуйтеся правої сторони, щоб не заважати іншим.
Особливо уважним треба бути при переході через нерегульоване перехрестя. Переходять перехрестя по пішохід¬ному переходу, а якщо його немає, то по лінії продовження тротуарів.
Не затримуйтеся на проїзній частині, суворо виконуйте усі вказівки супроводжуючих.
4. Проведення екскурсії.
5. Актуалізація знань. Спостереження за змінами в неживій і живій природі.
Бесіда з елементами розповіді.
(Вчитель)
- Давайте пригадаємо:
- Чому важливо вивчати природознавство?
- Що таке природа?
- Яка вона буває? (Жива і нежива).
- Пригадайте, які ознаки організмів властиві людині?
- Доведіть або спростуйте твердження: «Людина — частина живої природи ».
- Що свідчить про зв’язок людини з неживою природою?
- Як життя людини пов’язане із живою природою? Наведіть приклади.
- Що дає природа людині?
- Що призводить до забруднення навколишнього середовища?
- Що слід робити людині для того, щоб зберегти природу?
(Вчитель)
- Отже, природа - це природне середовище існування людини, в якому вона отримує все необхідне, але людина — це частина природи, поза якою вона не може існувати.
Людина живе в оточенні тіл природи. Рослини дають їй продукти харчування, корм для свійських тварин, сировину для промисловості, речовини для виготовлення ліків тощо.
Тварини забезпечують людину цінними продуктами харчування. Вони є зручним видом транспорту у важкодоступних місцях земної поверхні (гори, пустелі) і в сільській місцевості. Хутро, шкіра та вовна деяких тварин забезпечують людину теплим одягом. Отже, людина — частина живої природи. Природа і людина взаємопов’язані між собою. Людина змінює природу в процесі своєї діяльності. Зміни в природі впливають і на саму людину. Людина має пам’ятати про можливі наслідки впливу на природу.
(Вчитель)
Поговоримо про людину як частину живої природи.
— Що таке жива природа?
— Які ознаки живої природи ви знаєте?
— Чи характерні ці ознаки для людини?
Так, а це означає, що людина є частиною природи.
У давнину люди майже повністю залежали від природи. Найдавніші люди займалися збиральництвом та мисливством. Людина не могла протистояти природним стихіям: ані пожежам, ані повеням, ані посухам, ані великим хижакам. Тому і тривалість життя давньої людини була не більше за 28 років.
Одним із важливих кроків людського суспільства стало окультурення рослин та одомашнення тварин. Це дало можливість отримувати урожаї та держати тварин, які давали їжу, хутро. А виведення нових сортів рослин дозволило отримувати більші врожаї. Те ж відбувалося з одомашненням тварин. Людина навчилась виводити нові породи тварин. Із часом кількість виведених сортів рослин та порід тварин зростала, а залежність життя людини від збиральництва стала меншою. Людина розорювала землі, облаштовувала свій побут. З’являлися все нові й нові засоби праці.
Із часом, вивчивши природу, вони не лише пристосовувались до неї, але й активно змінювали її в бажаному для себе напрямі. Вплив господарської та інших видів діяльності людини на природу зростає з року в рік.
Чи є ще хоч одна жива істота на Землі, яка могла б так змінити навколишнє середовище? (Ні.)
Мабуть, через це людина і є «вінцем природи».
- Ми з’ясували, що людина змінює природу. Та чи завжди це відбувається на користь природі? Чи може людина існувати без самої природи?
Давайте дамо відповіді на ці запитання.
Ще сто років тому здавалося, що влада над природою безмежна. Та із часом виявилося, що своєю діяльністю людина змінює природу, завдаючи непоправної шкоди довкіллю.
Чи залежить життя людини від стану навколишнього середовища?
Життя людини залежить від таких чинників, як повітря, вода, ґрунти, рослинний та тваринний світ. А отже, з одного боку, людина вийшла з-під влади природи, а з іншого — зв’язок із природою в людини не може обірватися, бо це призведе до вимирання людини.
Господарюючи, людина вирубувала ліси, осушувала болота та річки. Все це призвело до зменшення розмаїття живих організмів на Землі.
Доволі часто цей вплив завдає непоправних змін природі. Через активну й не завжди раціональну діяльність людина все частіше стає причетною до зникнення представників живої природи — тварин і рослин. Надмірне промислове будівництво, осушення заболоченої місцевості, вирубування лісів призводить до зникнення рослин і тварин на значних площах.
Отже, людина, втручаючись у природу, повинна пам’ятати, що природа залишається єдиним і незмінним джерелом усіх багатств, які потрібні людині для існування. Тому головний обов’язок кожної людини і всього суспільства в цілому — це дбайливе ставлення до природи, збереження представників рослинного і тваринного світу.
Висновки. Людина — частина живої природи. Природа і людина взаємопов’язані між собою. Людина змінює природу в процесі своєї діяльності. Зміни в природі впливають і на саму людину. Людина має пам’ятати про можливі наслідки впливу на природу.
6. Узагальнення й систематизація отриманих знань.
Відгадування загадок:
(Вчитель)
- Поясніть до якої природи належать слова відгадки.
Всі мене чекають, а приходжу – ховаються ( Дощ)
Червоне коромисло через річку повисло ( Веселка)
Мар’янка зелена не сіяна, не саджена, хто до неї доторкнеться, дуже сильно обпечеться ( Кропива)
На горішек схожий, а на дубочку росте ( Жолудь)
Влітку жупани вдягають, взимку їх знімають ( Дерева)
Сам стоїть на довгій ніжці, хаток чорних має багато (Соняшник)
Сам на собі хатинку возить ( Равлик)
По хустині качається, людям усміхається. (Сонце)
Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить. (Річка)
Гра «Заборонено — дозволено»
(Розповідь вчителя основ здоров’я.)
Діти тримають у руках сигнальні картки зеленого та червоного ко¬льорів. Кожний вислів діти закінчують відповідними словами, показу¬ючи зелену або червону картку.
Пустувати там де люди йдуть … (заборонено)
Стань взірцевим пішоходом! Це …(дозволено)
Йти коли червоне світло…( заборонено)
На зелене навіть дітям …(дозволено)
Дорогу, навіть на зелене світло, краще перебігти якомога швидше…( заборонено)
Пішохід, якщо немає тротуару, має йти ліворуч узбіччя назустріч руху…(дозволено)
Дорожні знаки потрібно знати водієві, а не пішоходу. (Ні)
Дороги бувають із двостороннім і одностороннім рухом. (Так)
Щоб перейти дорогу з двостороннім рухом, треба подивитися ліворуч, дійти до середини дороги й подивитися праворуч. (Так)
7. Підбиття підсумків екскурсії.
(Вчитель)
- Що для вас найбільше запам’яталось на екскурсії?
- Що було для вас найцікавішим на екскурсії?
- Людство вже не вперше замислюється про те, щоб скоротити обсяг негативного впливу на природу. Створюються організації, пишуться книги, розробляються нові технології. Але змінювати світ потрібно починаючи з самого себе.
Інформаційно-навчальний урок-проект у 4 класі з природознавства
Тема. Мандрівка просторами Всесвіту.
Мета проекту.
-Навчально-освітня – сформувати поняття «небесне тіло», «зоря», формувати знання про особливості зірок (форму, величину, їхню віддаленість від Землі, стан, температуру), кількість зірок, про інші види тіл космічного простору; ознайомити учнів з найвідомішими зорями, сузір’ями.
-Навчально-розвивальна – формувати наукову лексику, забезпечити практичне спрямування вивчення астрономічних явищ, з якими людина зустрічається у повсякденному житті, розвивати вміння використовувати додаткові джерела природничих знань, самостійно і творчо працювати зі спеціалізованою літературою, сприяти розвитку спостережливості; розвивати практичність, організованість, цілеспрямованість;
-Навчально-виховна – виховувати прагнення досліджувати навколишній світ, потребу в пізнанні нового, повагу і гордість до надбань людства в розвитку астрономічних досліджень; виховувати естетичне сприйняття зоряного неба, повагу до розвитку наукових знань.
Обґрунтування вибору проблеми. Активізувати пізнавальну діяльність
учнів при формуванні поняття, що людина майбутнього – це та, яка перш
за все має ґрунтовне уявлення про навколишній світ, бажання самостійно
опановувати невідоме, має уявлення про розміщення небесних тіл;
популяризувати астрономічні знання, формувати науковий світогляд.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Продзвенів уже дзвінок,
Починається урок.
Він незвичний і цікавий,
Тож гостей зібрав чимало.
Координатор. Я, учениця 4 класу, Сорокотяга Тетяна, керівник-координатор підготовки до уроку-проекту. Сьогодні ми зустрічаємось з колективом 4 класу і маємо на меті з’ясувати рівень обізнаності за темою “ Всесвіт і сонячна система». Ми просимо нашого вчителя бути головним координатором наших дій. Ми готові продемонструвати наші
знання, вміння і навички з теми, проявити творчість, показати таланти.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
1. Перевірка засвоєного матеріалу.
- Що таке Всесвіт? (Сукупність галактик і простір між ними.)
- З чого складається сонячна система? (Із сонця, 8 планет, які рухаються навколо нього, природних супутників, метеоритів, комет і астероїдів.)
- Які планети ви знаєте?
- Що таке зорі і що вони утворюють?? (Великі розпечені кулі, сузір’я).
- Що таке «падаючі зорі»? (Метеори-уламки кометі астероїдів).
- Як називають нашу галактику? (Молочний шлях, Чумацький шлях,Божа дорога, Дорога у вирій, Солом’яна дорога,Зоряна дорога.)
Координатор: давайте переглянемо відеофрагмент про Всесвіт, адже Всесвіт настільки великий, що його розміри важко уявити. Навіть провідні астрономи світу не можуть цього зробити, адже ще немає відповідних засобів, через які можна було б добратися до кожного його куточка.
Учитель: Із задоволенням виконаю твоє прохання.
III. Оголошення теми та мети уроку.
Тема інформаційно-навчального уроку-проекту «Мандрівка просторами всесвіту».
Метою буде сформувати у себе прагнення досліджувати навколишній світ, потребу в пізнанні нового, повагу і гордість до надбань людства в розвитку астрономічних досліджень.
І, звісно, якщо ми підготували урок-проект, то ми маємо ще й проблемне питання, яке будемо досліджувати. А саме спробуємо розібратися чи одинокі ми у Всесвіті.
Обгрунтування вибору нашого проблемного питання - довести, що людина майбутнього-це та, яка перш за все має ґрунтовне уявлення про навколишній світ,бажання самостійно опановувати невідоме, має уявлення про розміщення небесних тіл і, саме основне, спираючись на отримані знання під час уроків, здобуті в самостійній роботі довести, що планета Земля не єдина у Сонячній системі.
Завданням нашого проекту буде перетворити навчання в захопливу гру та вчитися обстоювати свої погляди та праювати в колективі.
Термін виконання проекту: 2 місяці.
Склад проектної групи: учні 4 класу.
А пройде наш урок під девізом :«Вважай нещасним той день або той час, в який ти не засвоїв нічого нового і нічого не додав до своєї освіти».
Діти, ми вивчили з вами цікавий і загадковий розділ у природознавстві «Всесвіт і Сонячна система». На початку вивчення цього розділу ви поділилися на групи-модулі, кожна з яких протягом 2місяців досліджувала, готувала певну інформацію. Крім цього, ми з вами з’їздили на неймовірно цікаву, пізнавальну екскурсію до Дніпропетровського планетарію де доторкнулися до зірок та побачили Всесвіт у великому масштабі ,відкрили багато для себе корисного і пізнавального. Всі ці набуті знання ми використаємо сьогодні, під час нашої мандрівки у Всесвіті. Відвідаємо з вами 4 планети земної групи: Меркурій, Венеру, Землю та Марс, поговоримо про сонячну систему, галактики, туманності та космічні обсерваторії. Та спочатку давайте познайомимося і привітаємо кожну групу:
1 група-модуль – Космічні ерудити-науковці;(завдання:дослідження складу нашої галактики, підготовка інформації про 4 менших внутрішніх планет Сонячної системи, обертання планет навколо своєї осі).
2 група-модуль – Міжгалактичні літератори;(завдання: написання творів-нарисів на тему «Космічні фантазії»).
3 група-модуль – Зоряні естети-ілюстратори;(завдання:оформлення класу ілюстраціями, підбір та декламування цікавих віршів,загадок по темі уроку).
Пропоную всім групам уявно переміститися до космічної обсерваторії і помандрувати просторами Всесвіту.
Координатор: Адже, мандрівки не тільки розширюють кругозір людини, а й дають інформацію про щось нове і невідоме. Отож, групи-модулі,приготуватись! Запускаємо двигуни! Вперед до зір!
Учитель: І перша цікава інформація, яку нам приготували науковці буде про те, що ж саме таке космічна обсерваторія.
- Космічна обсерваторія – це космічний апарат для дослідження астрономічних тіл та явищ.
В Україні є 3 астрономічних обсерваторії: 1-Головна астр. Обсерваторія НАН України,яка знаходиться у Голосіївському лісі під Києвом;2обсерваторія знаходиться у м. Одеса, а 3 у м. Полтава- Гравіметрична обсерваторія інституту геофізики ім. С.І.Суботіна .
Основними напрямами діяльності обсерваторії є вивчення обертового руху Землі та проведення досліджень з прогнозу землетрусів.
На цьому телескопі АВР2 уже 40 років ведуться візуальні спостереження покриття зірок місяцем.
А ще я хочу поділитися своїми враженнями від дійства, в якому акторами виступають комети, зірки, Сонце, планети та гігантські галактики, яке ми побачили у планетарії. Ми захопливо спостерігали за тим, як весь Всесвіт танцював перед нами у своєму вічному рухові та розвиткові.
Учитель:Діти , доки ми рухаємося нашим космічним апаратом просторами Всесвіту, давайте з’ясуємо на які групи поділяються планети.
Учитель:Давайте переглянемо відео про сонячну систему, де згадаємо й про планети – гіганти, які ми не зможемо сьогодні відвідати на своєму зорельоті, але домовимося, що помандруємо до них наступного разу.
Учитель: Перед вами макет Сонячної системи, але без планет, давайте прикріпимо планети у відповідній послідовності за допомогою вірша від естетів.
Координатор: пропоную відвідати ті планети, які найближчі до сонця. І почнемо з Меркурія.
Учитель: Добре. Діти, а ви з нами згодні? (Так).
Отож курс на Меркурій! А доки ми в дорозі, група естетів підготувала та продекламує нам вірш Лесі Вознюк «Небесна мандрівка».
Учитель:І ось ми на Меркурії. Дослідження від ерудитів.
Цікавинка про Меркурій.
Учитель: Діти, не тільки працювали над дослідженнями Всесвіту Ерудити та Естети, а й Міжгалактичні літератори теж не сиділи без діла. Їх завданням було скласти твори на тему «Космічні фантазії», щоб нас розважати під час мандрівки. Літератори працювали колективно, деяким допомагала я, а декому батьки. Давайте послухаємо першу фантазію під назвою «Планета вишень».
Координатор: погляньте, будь ласка, прямо по курсу Венера.
Учитель: Запрошуємо науковця.
Цікавинка про Венеру.
Учитель: І знову просять слова наші Літератори.
Пригоди Космічної Пилинки
Учитель: Діти, а хто підготував нам розповідь про туманності?
Науковець.
( На дошці плакати туманностей).
Психогімнастика
Срібними ліхтариками мерехтять зорі. Це дуже-дуже далеко від нас. Кожна зірка має своє місце у космічному просторі. І нерухомо світить звідти тисячоліттями. Чому світить? Та тому, що зірка — це суцільний клубок вогню. Діти, а чи боїтесь ви темряви? (Відповіді учнів.)
Заплющіть очі. Нашу Землю сповиває тиха ніч... На небі спалахують зірочки — більші та менші, що мерехтять золотом і сріблом.
Уявіть себе зірочками. Замерехтіли наші зірочки — покліпайте очима. Зірочки розминають після сну свої промінчики — підніміть руки вгору. Ось так яскраво сяють наші зірочки.
Координатор: Ойййй, погляньте - Земля!
Учитель: І справді, ми так цікаво проводимо час, що й не помітили як наблизилися до наступної планети. Запрошуємо науковців.
Цікавинка про Землю.
Координатор: ми трішки втомилися мандрувати, давайте пограємося.
Учитель: Ну тоді давайте запросимо наших Естетів, можливо вони нас розважать.
Загадки.
Учитель: Спасибі, ну що, тримаємо курс на останню планету із нашої четвірки, яку ми вирішили відвідати? Тоді вперед до Марсу.
- Діти ми сьогодні ще не згадували про галактики. У вас є цікава інформація для нас?
Учитель: Діти погляньте в ілюмінатори нашої обсерваторії – ми досягли Марсу.
Науковець.
Цікавинка про Марс.
Учитель: Молодець, гарна розповідь.
Діти, Ми відвідали 4 внутрішні планети, почули багато цікавих розповідей про Всесвіт та сонячну систему, і я хочу вас запитати чи досягли ми поставленої мети, чи розібралися з проблемою, яку досліджували на протязі всієї роботи над уроком-проектом?
Учитель. Гаразд, діти,а я хочу ще звернути вашу увагу на оформлення класу. Наші ілюстратори попрацювали на славу. Це їхніми руками намальовані космічні малюнки, які радують очі своїми барвами. А наша подорож завершена, нам треба повертатися додому.
Координатор: Ірино Леонідівно, а давайте, доки будемо повертатися на Землю, послухаємо ще Літераторів.
Учитель: Із задоволенням!
Куди падають зорі?
Учитель: Наша подорож завершена. Вітаю вас, юні дослідники Всесвіту, на планеті Земля. Оцінити свої дії та знання ми зможемо за допомогою карток самооцінки. Зараз за допомогою карток різних кольорів ви охарактеризуєте своє ставлення до проектів, які були презентовані на уроці.
Червоний колір картки означає, що проекти групи-модуля вам дуже сподобалися. Під час роботи вас не покидав радісний настрій.
Жовтий колір – проект пройшов спокійно, непомітно. Ніщо вас особливо не схвилювало. Настрій спокійний, рівний.
Синій колір – відчуття повного незадоволення проектом. Настрій смутку і гіркоти.
VІI. Рефлексія.
- Чи корисні вам будуть ці знання у майбутньому?
- Чи все вам було зрозуміло?
VІIІ. Підведення підсумків уроку
Координатор: Ну, що ж. Всьому в житті свій час.
Дзвін кличе на перерву нас.
Я хочу щиро побажати,
Любі хлопці та дівчата,
Щоб добрими ми всі зростали,
Батьків і ближніх поважали,
Щоб мудрість ми в житті знайшли.
І всі щасливими були.
Учитель: Урок закінчено, спасибі за увагу.
Комментариев нет:
Отправить комментарий